Рух «child free»: як ставляться до бездітності маріупольці

Поява в Україні послідовників американського руху, іменованого «чайлдфрі» або «вільні від дітей», стає однією з найбільш дискусійних тем в інтернет-просторі. Одні активно закликають одуматися людей, які не бажають продовжувати свій рід, інші – бачать в цьому політ-технологію, покликану зруйнувати пострадянські держави зсередини, треті ж вважають, що це – негативна тенденція, пов’язана перш за все з низьким рівнем життя і економічною незахищеністю населення. Однак, як виявляється, об’єднує цих людей бажання отримати підтримку у своїх однодумців. Далі на mariupolchanka.

Кожен може вибирати позицію

Безумовно, завжди були і будуть люди, які обожнюють дітей, і ті, хто не особливо люблять останніх. Для когось межа мрій – будинок, сім’я і велика кількість дочок і синів, а хтось вибрав у своєму житті інші пріоритети – кар’єра, самовдосконалення. А буває і так, що сім’я – це двоє люблячих людей, які вважають, що їхнє життя – повна чаша і без дітей. «Чому?» – постійно їх питає суспільство. «Так ми вирішили!», – відповідають вони.

І мабуть, у кожного на те свої причини. Психологи намагаються знайти їх у не безхмарному минулому. Самі ж активні учасники чайлдфрі кажуть, що їх світогляд – навряд чи може бути наслідком психологічних проблем у дитинстві. Принаймні численні «соцопитування» в інтернет-співтоваристві поки не дозволяють виявити ніяких закономірностей».

Більшість з них сходяться на думці, що не можуть знайти для себе достатньо аргументів на користь материнства чи батьківства.

«Можна перерахувати сотню переваг бездітності, але базова причина – просте небажання ставати батьком», – пояснює свою позицію 34-річна маріупольчанка Юлія.

Хто кого?

Звичайно, більшість прихильників традиційних сімейних цінностей бачать в цих людях загрозу, адже населення України з кожним роком скорочується. Активно засуджують таку життєву позицію і на форумах, і в блогах, і в ЗМІ. У відповідь на це, чайлдфрі-спільнота ще більше згуртовується. І ті, хто хоче бути вільними від дітей, все частіше шукають підтримку у однодумців.

Закони фізики ніхто не відміняв, і в 21 столітті також «Будь-яка дія породжує протидію». І поки суспільство буде обурюватися: «Як вони можуть так жити! Про що вони думають ?! Хто їм дозволив? », прихильників чайлдфрі буде все більше, і вони будуть активніше відстоювати свій вибір і свої права. А відмова від дітей буде супроводжуватися не тільки посиленою контрацепцією, а й хірургічним втручанням в організм.

Зі спогадів маріупольчанки

Внутрішній «бунт» здатний на багато що, особливо коли мова йде про спосіб життя. Це може стосуватися і заперечення інституту сім’ї, і небажання слідувати загальноприйнятим нормам, і навіть прагнення спробувати щось нове. Сьогодні Марині 26 років. На першому курсі Маріупольського державного університету вона для себе чітко вирішила – буде вегетаріанкою. Вдома цю ідею зустріли в штики.

«І почалася справжня боротьба, – згадує вона. – На які тільки хитрощі не йшли мама з бабусею: і обманним шляхом намагалися нагодувати бульйоном, і маскували м’ясо».

А по закінченні семи років, вона зрозуміла, що якби тоді на неї не обрушилася така жорстка сімейна критика, то можливо, сама повернулася б до звичайного харчування досить швидко.

А так, йти назад, здатися – вже просто не могла. Це говорить про те, що людина, роблячи свій вибір, може через деякий час може відмовитися від прийнятого рішення, а може і навпаки зрозуміти, що воно було єдино вірним. Але незалежно від результату, це буде виключно її вибір.

На лінії вогню…

Саме так описують своє життя молоді сім’ї, які «декларують» свій бездітний статус. Близькі не хочуть, а часом і не можуть прийняти і зрозуміти, як можна відмовлятися від того, що закладено в людині природою.

«Суспільство до нас взагалі не толерантно, – впевнена одна з представниць чайлдфрі, яка проживає в Маріуполі. – А найголовніші противники – наші близькі, на жаль. Тому що вони, на відміну від чужих, мають відносно нас плани, очікування і надії, пов’язані з продовженням роду».

Що тут скажеш, у кожного своя правда і свої вірні життєві принципи. Але цього варто боятися? Зареєстрованих користувачів російськомовних форумів і їх українських аналогів, які об’єднують людей-чайлдфрі, практично на всьому пострадянському просторі не так вже й багато. Нечисленні і більшість груп, створені для людей, які відмовляються від батьківства, в соціальних мережах.

Нехай, для когось – це вже тривожні дзвінки. Але більше побоювання викликає те, що ті українські сім’ї, які хочуть народити дитину в силу економічних причин постійно відкладають вагітність. А як тільки настає тимчасове фінансове благополуччя, виявляється, що час згаяно, і здоров’я не дозволяє завести дітей. Ось і виходить, що одні можуть – але не хочуть, а інші хочуть, але не можуть.

Однак не варто недооцінювати страх економічної неспроможності молодої сім’ї. Відсутність житла, стабільного заробітку і перспектив на роботі відсуває вагітність на два, три, а то й п’ять років. Тому збільшення державної допомоги при народженні дитини для деяких стає стимулом запланувати поповнення в родині.

Від часткового до загального

Проблема загальнонаціональна. І якими б темпами не розвивалися регіони – з наслідками демографічної кризи зіткнуться всі. Маріуполь названий самим щільним і старіючим містом в Україні. За даними Головного управління статистики в області, середній вік маріупольців становить 40,5 років і за цим показником місто випереджають тільки Миколаїв, Дніпропетровськ, Луганськ, Севастополь, Запоріжжя, Одеса та Донецьк.

Тривале зниження народжуваності в розвинених країнах фахівці називають «другим демографічним переходом». Він характерний для етапу становлення суспільства споживання, якому притаманні гедоністичні і індивідуалістичні цінності і норми поведінки. Від свідомого планування народження дітей, переважання однодітних сімей – до свідомої відмови від дітей, появи альтернативних форм сім’ї, кар’єризму і т.д. З кожним роком все більше українців беруть ці норми і вважають їх єдино вірними.

Довідка: Термін «Сhildfree» («Вільний від дітей») вперше отримав поширення в 1970-х, коли американки Елен Пек і Ширлі Радль заснували Національну організацію для Не-батьків The National organization for Non-Parents (NON). Цей був виклик суспільству, в якому вважалося, що жінка, яка не має дітей у 30 років – це нонсенс.